субота, 26 грудня 2009 р.

Антипатріотизм

Надзвичайно жалюгідно виглядають сайти та проекти в інтернеті, які використовують якісь західні або російські моделі для того, щоб побудувати щось своє.
Наприклад.
Популярний вислів "український Хабрахабр". Мене неодноразово питали, "ну коли ж ти, Сергію, зробиш вже український Хабрахабр". В мене є зустрічне питання - а для чого? Кому це потрібно, якщо вже є один Хабрахабр? Вибудовувати ідею свого проекту лише на тому, що він український, або ще гірше - україномовний, і саме за це треба ним користуватись - одна з найбільших дуростей у світі.
Ніхто не прийде до вас тільки тому, що ви українські. Що ви такі щирі патріоти, і робите все для розвитку вітчизняного інтернету, в той час як інші "зрадники та волоцюги" сидять на закордонних сайтах. Це не патріотизм, це ідіотизм.
Ще один приклад - twit.com.ua (нічого особистого, хлопці, без образ), який іменує себе "першим в Україні сервісом мікроблоггінгу". Одне діло дурити відвідувачів, але себе? Себе чому не шкодуєте? Ви ж прекрасно знаєте, що ви ніякі не перші, а лише банальна копія популярного західного сервісу, яка була створена з надією на мегапопулярність і мегаприбутки.
Одумайтесь і не робіть дурниць.
Щоб завоювати популярність та дохідність, не треба українізовувати велосипед. Придумайте унікальну ідею, яка вирішує якусь проблему. Якщо вона буде вдалою, то не матиме значення, українська вона чи румунська.

Все, тепер можете кидати помідорами.

субота, 19 грудня 2009 р.

Задамо питання Президенту

Українська Правда разом з кампанією Новий Громадянин проводить збір запитань, які будуть задані новому Президенту України.
Я думаю у кожного таких запитань назбирається маса, в тому числі і у мене.
Я вже додав на сайт акції кілька питань, які мене дуже турбують.
Одне з них сподобалось людям настільки, що навіть було на першому місці за популярністю.
Чому в Україні зараз реальніше скоріше вмерти, ніж назбирати грошей на квартиру?

Реально, я не знаю, на якій роботі треба працювати, аби хоча б за 10 або 20 років безупинної праці назбирати необхідні кошти на купівлю квартири (про будинок мовчу), і при цьому ще й шось їсти і у щось вдягатися.
Я не знаю, хто стане новим Президентом, але так само не знаю, чи вирішиться це питання у найближчі роки.
Якщо ця проблема знайома вам - то ви можете підтримати моє питання, натиснувши на кнопку на цій сторінці.
Там багато гідних питань, які не байдужі українцям. Хто займеться їх вирішенням?

четвер, 17 грудня 2009 р.

Підсумки 2009

Наприкінці року українською блогосферою прокочується естафета - кожен бажаючий простим списком підсумовує рік, що минув. Ось, наприклад, мій минулорічний список, а ось і позаминулорічний.

2009:

досягнення року - досягнення кількох важливих особистих цілей, запланованих минулого року; близьке розуміння того, де і ким я хочу бути в майбутньому
подія року - Lviv Twevent #3
настрій року - де би потусити?)
зустріч року - маса прекрасних людей з Lviv Twevent та Educamp Kyiv; розвіртуалізація з @nadia_balovsyak, @wedmid, @maksm, @alligatorsoul і не тільки)
геморой року - тупі справи на роботі
країна року - Україна
місто року - Львів
слово року - твіттер
подорож року - Educamp Kyiv 2009
веб-сервіс року - Twitter
колір року - фіолетово-рожевий
запах року - нема
новина року - я буду писати для watcher.com.ua
ржач року - The Big Bang Theory. Бугагашеньки :)
книга року - Метро 2033, Артем Глуховський
фільм року - Вавилон (Babel)
група року - На Відміну Від
пісня року - Boom Boom Pow
жах року - зйомна квартира; проблеми зі здоров"ям; зимова сесія 2008-2009
кафе року - Пузата Хата
напій року - персиковий сік
їжа року - борщ український

кохання року - нема

транспорт року - таксі
бренд року - Twitter
антилюдина року - зведений образ українського політика
покупка року - нема
Мрія на наступний рік - звільнитись з конченої роботи і влаштуватись на ту, яка подобається; поправити здоров"я; поїхати деінде, ніж Київ чи Львів; приступити нарешті до вивчення англійської мови.

Висновки, зроблені з цього року:
За цей рік я почав інакше дивитись на світ. Я дуже радий, що нарешті дійшов до розуміння безперспективності своєї теперішньої роботи, і поняв, як я її ненавиджу. Я звільнюся звідти якнайскоріше.
З розчарувань - хіба те, що повз мене за другу половину року пролетіло кілька дуже цікавих пропозицій, як роботи, так і в плані конференцій або стажувань. Всі вони вимагали мою присутність у Києві, чого я собі зараз не можу дозволити.
Ще одне велике розчарування - люди, що мене оточують. Один за одним, вони зникали для мене як адекватні особистості. Через утворений штамп таке враження одразу накладалося і на інших людей у цьому регіоні - і на жаль, таке судження часто бувало правдивим... Дуже мало стало людей, з якими можна цікаво провести час. І навпаки, дуже багато стало тих, поряд з якими ти деградуєш.

Я зараз не там, де би хотів бути, не з тими, з кими хотів би бути, і не той, ким би хотів бути. Я виправлю це у найближчому майбутньому.

Естафету передаю Надії, Ярославу, Ярославу, Тарасу, Петру, та всім іншим, хто зараз це прочитав.

неділя, 15 листопада 2009 р.

Wikiday. Космос

В 2006 році рішенням Міжнародного Астрономічного союзу Плутон було переведено з класу планет до спеціально створеного класу карликових планет.
Клайд Томбо - людина, що відкрила Плутон. Він народився в бідній фермерській сім"ї. Ще з дитинства він захоплювався астрономією. Його однокласники написали в книзі випускників цікаву фразу: "Він відкриє новий світ". Грошей на навчання у нього не було, тому перші роки астрономія була його хобі - самостійно вивчав і самостійно робив знімки неба. Надіслані ним малюнки в одну з обсерваторій дали йому можливість почати там працювати. 1930 року порівнюючи знімки нічного неба, Клайд відкрив Плутон.
Одразу ж розгорілася дискусія, як назвати нову планету. Назву Плутон запропонувала 11-річна англійська школярка Венеція Бьорні, дідусь якої працював бібліотекарем в Оксфорді, і доніс її пропозицію до працівників обсерваторії. Цікавий факт, що брат цього дідуся, Генрі Мадан, запропонував у 1878 році імена для супутників Марса - Фобоса і Деймоса.
У Плутона є великий супутник Харон, вони обоє фактично є подвійною системою планет, оскільки обертаються один навколо одного. У 2005 році були відкриті ще 2 маленьких супутники Плутона - Гідра і Нікта. Їх сфотографував телескоп Хаббл.
В 2006 році стартувала місія Нові Горизонти - супутник, що має на меті дослідити найвіддаленіші області Сонячної системи, в тому числі і Плутон, до якого він наблизиться у 2015 році. На борту апарата міститься частина праху Клайда Томбо, який помер у 1997 році.
Космічні кораблі програми Спейс Шаттл можна використовувати в якості носія для ядерної зброї. Піднести ядерні бомби на шатлі до цілі можна за 2,5 хвилини.
Всього 2мкм-відхилення від заданої поверхні дзеркала Хаббла спричинили катастрофічну якість його перших зображень. Винуватий технік, який припустився помилки під час роботи з дзеркалом телескопа. В грудні 1993 року за допомогою спеціальної експедиції шатла поломку було виправлено. Після цього ще три експедиції замінювали необхідні деталі, остання з них - у травні 2009 року. За 15 років використання Хаббл назбирав 20 терабайт даних.

понеділок, 9 листопада 2009 р.

Життя в стилі UA

UA DAY 2009 став другим моїм проектом "в стилі UA". Першим був і є UA Webstar, українська інтернет-нагорода, яка з року в рік стає все цікавішою.
Ідея Дня української мови мені прийшла ще влітку, а саме 12 червня. Ідея була простою, як білий день - загітувати всіх, щоб бодай один день в році вони писали і розмовляли українською мовою. Пізніше сам сенс трохи змінився - як це, один день українською, а решту - китайською? Тому UA DAY 2009 повинен був стати тією відправною точкою, з якої люди почали б частіше вживати українську в інтернеті і в житті, досить було лише почати.
Звісно, моя уява, як завжди, малювала біґборди по всій країні, рекламу по ТБ і відео в інтернеті :)
Та навіть не дивлячись на доволі невелику активність мене як організатора (інформація поширювалась виключно через 2 шляхи - мій блог і твіттер), успіх акції мене вразив. Чесно, я не очікував, що цілий день, з ранку і до пізнього вечора, твіттер-стрічка ряснітиме тегом #uaday09, який я вигадав для того, аби всі учасники знайшли один одного і ще й розповіли про день української мови іншим. На скриньку сипалися пропозиції співпраці, на блогах і в ЖЖ розміщувалися банери, заклики, і навіть відеоуроки. Люди, які до цього весь час писали російською, почали писати українською. Дійшло навіть до того, що UA DAY показували на одному з регіональних телеканалів. Це було щось.
Величезне спасибі всім, хто виявив підтримку.
Сам сайт, до речі простий як дошка - кілька сторінок на HTML з PHP та згенерованим базовим CSS. Все - від символіки до сайту було зроблено мною за два дні.
І ще - я не заробив на цьому жодної копійки. Я міг, звісно, повісити там банер чи AdSense, але хіба воно варте цього? Півтисячі людей прийшли 9 листопада поглянути, що ж таке UA DAY. І ще сотні приходили до цього. І, не сумніваюсь, прийдуть ще.
Нащо це все мені? Чесно - не знаю :) Мені подобається робити такі проекти. Нехай вони будуть некомерційні, занадто ідеалістичні, але я люблю над цим працювати. Це просто надзвичайно цінний досвід - я впевнений, що скористаюсь ним у майбутньому. І ще я знаю, що будь-коли мені в голову може прийти чергова ідея в стилі UA. Але про це вже іншим разом :)
Любіть Україну ~:-)

пʼятниця, 30 жовтня 2009 р.

Вона хворіє :(


Карантин ввели як мінімум на тиждень, тому в мене буде чудова можливість попрацювати над "застійними" проектами. залишилось ще написати на півставковій роботі заяву за власний рахунок на тиждень, сидіти там я не хочу.
Поїздка до Києва, якої я чекав рік, на жаль, не відбудеться, дякую свиням, людям, та грипу який оволодіває ними. Як би мені не хотілось потрапити на MediaCamp Kyiv 2009, квитки я все-таки здав. Моє здоров"я не настільки сильне, щоб ним ризикувати.
Раз так, то до кінця року спробую вирватись хоча б на вихідні якісь...

середа, 16 вересня 2009 р.

Блєск і ніщєта української освіти

Я просто не міг не стриматись і не написати цей пост про освіту. Дивно, чому цього не сталося раніше. Може, мої претензії лише зараз стали більш чіткими.
отож, я ненавиджу існуючу систему вищої освіти і рівень мого ВУЗу зокрема.
1. Забивання робочого графіку. Це одна з найжахливіших проблем - коли навчальний розклад мало не вполовину забивають такими тупорилими дурницями, що навіть мені плакати хочеться. Ну от на який х*й, перебачте, мені потрібна радіоелектроніка? Для довідки - я навчаюсь на географчному факультеті, спец-сть землевпорядкування, 4 курс. Існують також умовно-дебільні предмети, навчальний матеріал для яких, очевидно склепали за день, а назву для курсу вигадали за годину. Внаслідок цього ми маємо пережовування однієї тези протягом півроку, хоча теоретично це ціла дисципліна.
Моя дилетантська думка каже, що людина повинна отримувати максимум по своїй спеціалізації, а не середньостатистичний мінімум з УСЬОГО на світі, шо лиш можна придумати. Якщо вас цікавитиме щось інше - будь ласка, є книги, бібліотеки, інтернет, курси. Для чого ґвалтувати мізки неокріпших студентів?
І потім не кажіть, чого ніхто не йде на пари. На старших курсах молоді люди у змозі визначити, що для них реально корисно, а на що можна забити і побути на роботі або ж поспати.
2. Примітивні способи навчання. Кататись по землі в істериці - ось що хочеться робити, коли нам починають роздавати примітивні завдання. Це нагадує експерименти в зоопарках - коли мавпам дають дзеркала побавитись. Отак нам дають карту, яку треба... скопіювати і розмалювати різними кольорами. Захоплююче, так? Ось у чому полягають лабораторні і практичні - освоєння кольорових олівців. Або ж ще переписуванні дебільнутих методичок і обрахування найпростіших математичних прикладів.
І не кажіть потім, чому студенти тупіють. Ви їх зводите всіх до одного рівня, вбиваючи потяг дізнатись щось цікаве, своїми рутинними і нікому не потрібними процесами.
За власним досвідом можу сказати, що ситуація на ринку і у ВУЗі (практична складова) відрізняється на 60-80%. Тобто нас учать те, чого насправді не існує або не використовується у таких масштабах, як ми думали. Питання: кому це потрібно?
3. Бюрократія. Совок процвітає, не дивлячись на анонсовані і протрублені по всіх каналах оБолонські процеси. Щоб отримати один папірець і досі доводиться оббігати десять установ і поспілкуватись з кількома тітками, які дотепер думають, що їм довжен весь світ.
Без лібералізації навчального процесу ніякого світового рівня нам не досягти. У деяких викладачів, напевно, у голові не вкладується, як можна провести пару, не займаючись переписуванням книги чи зомбуванні прописними істинами.
Те саме і з якістю освіти. Вища освіта перетворюється на фабрику, де штапмують роботів для нереалістичних умов ринку праці, роботів, які нікому не потрібні, крім самих себе.
Я навмисне опускаю тему хабарництва, бо знаю, шо всюди воно різне і судити про всіх однозначно не можна. Тим не менш, воно існує. Платяться шалені гроші.

За ці 4 курси моя мотивація нестримно котилася вниз, і зараз вона майже на нулю. Я не бачу сенсу в тому, щоб навчатись. Вища школа не виправдала моїх надій як адекватний заклад, де справді чогось вчать, а не просто змушують займатись переписуванням і розмальовками.
Аналогічні настрої у сотень(тисяч) інших студентів.

П.С. без сумніву, позитиву так само багато. Це і тотальна інформатизація ВУЗів, присутність інтернету, досі живий та стійкий викладацький склад (це я про справжніх педагогів, а не світ зна кого). Однак цього позитиву поки замало, щоб змінити саму систему. Поки все це буде і далі у нашій освіті, ніякої користі з того ніхто не винесе. І європейська освітня інтеграція буде хіба на словах.

понеділок, 14 вересня 2009 р.

субота, 12 вересня 2009 р.

9/11 remembering


#whereiwas
Той день я пам'ятаю чудово, хоч і був ще малий - мені тоді було 11 років. Прийшов зі школи, ремонтував свою іграшкову машинку.
Увімкнув телевізор - а там на Першому російському нічого не кажуть, лиш відео задимлених хмарочосів. Я одразу подумав, що на Нью-Йорк впав астероїд або метеорит, і апокаліптичні прогнози голівудських сценаристів збулися. Але вже трохи пізніше стало зрозуміло, що то атака терористів. Прокинулася мама, і теж стала дивитися разом зі мною, разом зі всім світом у прямому ефірі падіння веж у безодню. Прибігла сусідка з дочкою. Телеканали перейшли у режим безперервних новин...
#whatithink
Можете називати мене параноїдальним дурнем, але я не вірю загальноприйнятому баченню терактів 11 вересня.
#inwhatibelieve
Відверто велика кількість беззаперечних фактів (1, 2, 3) вказують на те, що офіційна версія (нібито терористи викрали 4 літаки, атакували двома ВТЦ, після чого будівлі загорілися і впали) американської влади далека від істини.
Правда невідома для 99,9% людей на цій планеті. Однак істина полягає в тому, що бездумно вірити всьому, що кажуть нам, - дурість. Політика твориться за рахунок таких простих та недалеких людей, як ми. Якщо ви й досі думаєте, що демократія - це влада народу, то глибоко помиляєтесь. Такого ніколи не було і ніколи не буде у світовій історії. Навіть найчесніша влада апріорі є вищою.
Єдині, кого шкода в цій історії - 3000 людей, які стали жертвами всесвітньої геополітики, купкою фігур на шаховій дошці.
Виправдання ініціаторам цих подій - чи терористам, якщо вони дійсно були, чи американським спецслужбам - немає і не буде. Нехай горять у пеклі.
God bless the people.

середа, 12 серпня 2009 р.

Russia Attacks!

Тільки на телеекранах та моніторах. І тільки на території України!

вівторок, 11 серпня 2009 р.

Козаки дивляться Медвєдєва на YouTube

Картина Рєпіна.

Russia - Parasha?


Напевно Росія вирішила нарешті взятись за Україну. Плана-мінімум - розвалу Грузії та моральному її знищенню - досягнуто. За що би вхопитися тепер?
Звісно за найдорожчий шматочок Європи, який муляє очі російській владі ще з того самого чорного для них серпневого дня 1991 року, коли наші так звані спільні дороги розійшлися вперше за сотні років.
Але відкрито діяти небезпечно. Тому для початку Росія заслала на розвідку свого шпіона в рясах з благими намірами - помахати кадилом та посіяти серед віруючого народу думку про єдину церкву виключно Московського патріархату.
Сьогодні Медведко вирішив трохи поганьбити у відеозверненні свого "брата".
Не здивуюсь, якщо восени перед виборами, коли рівень бідності стане ще більшим, над центрально-східною Україною російські літаки будуть розкидувати агітаційні листівки з відвертими пропозиціями.
Не варто боятись, що одного ранку у Харків увійдуть російські танки. Не варто боятись, що на нашу землю упадуть бомби та ракети. Цього не буде.
Варто остерігатись іншого - інформації, яку поширює те кодло. Адже щоб заткнути рота всього одного блогу в ЖЖ, вони здатні атакувати провідні соціальні сервіси, аби лиш ніхто не дізнався правду. Але ми ж то її знаємо.
UPD: Ось тут уже народ підсуєтився та написав від імені козаків листа Мєдвєду http://giggster.livejournal.com/97700.html

середа, 5 серпня 2009 р.

Концепт реклами для Тимошенко



Помічаю, що концептуальні рекламні принти перетворюються у моє хобі.
Ось, приміром, всі бачили рекламу Тимошенко перед виборами?
Я пропоную дещо інший варіант, думаю люди підтримають.

вівторок, 21 липня 2009 р.

Прикінцеволітня депресія

Вона почалась.
Як тільки літо перевалює за свою середину, вона починає давити на мене своєю невизначеністю.
Вона - прикінцеволітня депресія, так я її називаю.
Здається, що попереду немає нічого, попереду лише кінець, і ти цьому ніяк не зарадиш. У голові виникають образи з минулого, ти згадуєш хороші моменти життя, а депресія шепоче на вухо: "Ось бачиш, такого більше не буде". Ти сумуєш за тим, що не встиг зробити і виниш себе у недостатній рішучості в потрібні для цього моменти.
Неосяжна самотність огортає тебе і душить, особливо після обіду. Дні розтягуються у вічність, випалюючи твій мозок шаленим сонцем. Починає здаватись, що разом з кінцем літа настане кінець року, кінець вічності. А те, що буде далі, лякає тебе ще більше, ніж те, що є насправді.
Головне - триматись. Не піддатись цьому. Розбавити буденність яскравими спогадами.
Я спробую.

понеділок, 20 липня 2009 р.

Рольові ігри

A role-playing game (RPG; often roleplaying game) is a game in which the participants assume the roles of fictional characters. Participants determine the actions of their characters based on their characterization, and the actions succeed or fail according to a formal system of rules and guidelines. Within the rules, players have the freedom to improvise; their choices shape the direction and outcome of the game.

Поговоримо про людей?..
Нас штампує система. Вона нагадує гігантську павутину з думок, традицій, звичаїв, культур, вона і є цивілізацією. І кожне нове життя у ній - це ще одна частинка цієї павутини. У кожного своя доля, свій шлях, своє місце у цьому розмаїтті ситуацій. І проблема в тому, що абсолютна більшість так званих "пересічних громадян" навіть і не збиратиметься рухатись, вовтузитись у цій павутині. Вони будуть лише набухати з кожним роком, перетворюватись у кокон, сліпо слідуючи своїй володарці - Долі, яка, за їх запевненням, уже все давно вирішила, і немає сенсу трястися.
"А для чого то мені, мені і так добре"
"Я добре живу - маю роботу, зарплату отримую щомісяця, скоро кредит за машину виплачу"
"А, аби туди поїхати, треба гроші. Я краще вдома посиджу, в ресторан схожу"

Чи часто вам доводиться чути такі фрази? Мені, на жаль, так. І вони сіють в мені зневіру до навколишніх людей, бо я бачу, що всі вони втопилися у своїй павутині, і не бажають чогось більшого. Що може бути краще стабільності? Напевно, лише абсолютне щастя, яке трапляється вкрай рідко. Але чи змогли б ви пожертвувати чимось заради його досягнення?
Поставлю питання не так: чи задоволені ви своєю роллю у суспільстві? Роллю у свій цій системі?
Я - ні. Лише нещодавно зрозумів, що я не хочу бути простим ґвинтиком. Не хочу виконувати чиюсь волю і сидіти склавши руки, піддавшись усталеним нормам і традиціям. Для мене вони стали міфом. Що треба сидіти, та чекати свого зоряного часу. Сидять лише квочки на яйцях, але й вони генетично забезпечені успіхом. А людині, якщо вона хоче чогось більшого, так як я, треба рухатись. Рухатись таким кроком, аби гори можна було переступити за раз, а море було по кісточку.
Життя одне і не надто довге, аби розмінювати його на роль "пересічного".
Треба використовувати всі можливості, кожну деталь, аби досягти чогось більшого.
Кар"єра простого офісного робітника, що прозябає дні у душному кабінеті, перебираючи гори паперів; вантажника, що обливається потом та недосипає через нічну зміну; журналіста, що пише нікому не потрібні банальності для кишенькової газети районного масштабу; лікаря, що вже забув, як діагностувати нежить, зате знає, як виписати лікарняний; чиновника держадміністрації, що рахує хабарі за землю - це все не для мене.
Втім, хтось повинен виконувати і таку роботу. А хтось може змінити світ на краще. Покликання.
Не треба бути дуже багатим або ж занадто розумним, щоб змінити світ. Треба лише цього захотіти. Вирватись із павутини буденності.
А якщо ні - то залишайся і далі на своєму місці, керуючись долею. І, що найцікавіше, такі люди ні про що не шкодують - адже їм цього достатньо - жити своїм тихим, розміреним життям. Вони задоволені своєю роллю. І я радий за них, хоча інколи така повсякденність дратує.
У кожного своє призначення, кожен герой свого роману. Але я не хочу, щоб мій роман був загублений серед мільярдів інших.
Я прагну чогось більшого. І буду робити все, аби це більше настало. А ви?..

пʼятниця, 17 липня 2009 р.

Плутоній



І знову про колажі.
Шось сьогодні настрій такий - колажі робити. Ось ще один, пародія на нашого славного парубка Арсенія.
http://hwc.com.ua/2009/07/plutonium/

Думаючи про владу...


Ось, яка прекрасна апокаліптична картина відвідала мене нещодавно. Колаж вийшов не надто сильний за якістю, зате якраз те, чого я хотів.
Цитата з картинки на Укрбаші

субота, 20 червня 2009 р.

Вечір Вікіпедії. Авіакатастрофи+Кеннеді+Гагарін

Чи знали ви, що:

  • під час Другої Світової війни Джон Кеннеді служив капітаном на торпедному катері. Японський есмінець протаранив судно навпіл, Джон сильно травмував спину, але врятував 11 з 13 своїх моряків
  • опісля травма суттєво підірвала здоров"я Кеннеді, доповнивши проблеми з травленням та хворобу Аддісона; іноді перед прес-конференціями йому доводилось колоти анестезію
  • один з двох аеропортів Нью-Йорка носить його ім"я - JFK
  • до наших днів з чотирьох дітей Кеннеді дожила лише дочка Кароліна - двоє померли невдовзі після народження, син Джон-молодший - загинув разом з жінкою та її сестрою в авіакатасрофі у 1999 році
Авіакатастрофи:
  • найбільша в історії громадянської авіації катастрофа трапилася 27 березня 1977 року на острові Тенеріфе, де в результаті зіткнення двох Боїнгів загинуло 583 чоловіка. В цей же день в іншому аеропорті в цьому регіоні було здійснено теракт, де ніхто не постраждав. В результаті аеропорт Лос-Родеос виявився перевантаженим. Обом літакам не вистачило 10 секунд або одної словесної команди для уникнення катастрофи
  • відомо лише 4 випадки успішного (з рівнем смертельності 0%) приводнення пасажирського літака. Один з них трапився 15 січня 2009 року, в Нью-Йорку Airbus A320 приводнився на Гудзон. 1963 в центрі Санкт-Петербургу на Неву приводнився Ту-124.
Гагарін:
  • тривалість польоту в космосі - 108 хвилин
  • першими людьми, які зустріли першого в історії людства космонавта на землі після приземлення, стали жінка лісника Ганна Тахтарова та її внучка Рита
  • в рамках своїх зарубіжних візитів Юрій Гагарін відвідав 30 країн
  • конкретні причини гибелі - досі неоднозначні та невідомі

четвер, 18 червня 2009 р.

Зекономили на людях

Поки ці державні виблядки замовляють собі суперсучасні літаки для закордонних поїздок, розїжджають на шикарних автомобілях, придбаних за державний кошт - за гроші простих громадян, українські студенти залишаться без стипендії. Таке право буде надане лише відмінникам, дітям-сиротам, інвалідам та дітям з малозабезпечених сімей. Прийнявши ці зміни у новому законі, уряд збирається зекономити кошти бюджету.
Так, вони зекономлять.
Але це їм обійдеться дорого. Більше мільйона студентів, що зараз навчаються у ВУЗах України (хоча й не всі з них на держзамовленні), не простять і не забудуть цього.
Бачте, на стипендії грошей вже нема. Бо невідомокудидітий кредит від МВФ просрано, проїдено, або ж заткнуто пащу ненажерливих потопаючих банків.

Країна повинна знати своїх "героїв" в обличчя. Автор запропонованого законопроекту - радник міністра освіти, Дмитро Кульбаба. Дивовижно, як іноді під такими невинними прізвищами ховаються розумники-у-владі.

Пенсіонери, співчуваю, ви - наступні, на кому будуть економити.
Запам"ятайте найважливіше - влада буде економити на всіх. Окрім себе.

неділя, 14 червня 2009 р.

Дурні

Я не перестаю дивуватися, наскільки ж багато на світі ще є дурних людей.
Ні, не зовсім тупорилих, котрі уявлення не мають про світ (але і такі часом трапляються), а саме звичайних дурнів.
Котрі час від часу, а то й частіше, задають ідіотські питання, відповіді на які є очевидними, і які просто виводять із себе своєю безневинною дурістю, котра притаманна дітям дошкільного віку.
Часто поряд з дурістю буває крайня нерішучість, особливий випадок. За питання типу "А небо синє, так?" (на котре обов"язково очікується відповідь); "А що буде, якщо я ..." "А що буде, якщо натиснути цю кнопку?" хочеться без попередження давати по морді - за дурість і зіпсовані нерви. Я думаю, у 20 років вже треба мати досить здорового глузду та розуму, щоб почати виводити власні висновки, та навчитись пробувати хоч щось робити навмання, методом проб і помилок. Таким людям буде дуже важко змінюватися під впливом обставин - бо вони просто не знають, що можна зробити будь-який крок у темряву, поклавшись на власний розум або інтуїцію. І я не можу зрозуміти, звідки у зрілих людей трапляється такий ідіотизм.
Так, це можна простити, ссилаючись на дурість, але ж іноді так хочеться процідити нехороші слова в їхню сторону. А вони образяться, бо не знатимуть, у чому винні. Вони ж дурні!

неділя, 7 червня 2009 р.

Термінатор 4: спасіння не буде

Ходив сьогодні на Термінатора 4.
Так хотів піти, що жах. Хотілося побачити, чого ж там начаклували кінофокусники.
Як виявилось - можна було не поспішати. Мало того шо перед сеансом о 12:30 заледве зібралась група людей (якщо менше 5 чоловік - сеансу не буде; зранку ми були перші - дивно чому у такий погожий день ніхто не приходив у кінозал), так ще й кіно виявилось фуфлом.
Як влучно зауважили в рецензії на Кіноблозі, якби історія оповідалася лише в стилі роад-муві з Маркусом, то все ще куди не йшло. Але як тільки він зустрівся з Джоном Коннором - почалася сюжетна каша, на фоні якої сексапільна убивця з третьої частини - просто верх розуму.
Під час перегляду фільму іноді складалося враження, що ти дивишся Війну світів Стівена Спілберга (коли людей збирали транспортники), Трансформерів Майкла Бея (а як інакше назвати ті мотоциклетні штуки), або ж ще гірше Місію нездійсненну.
Чудово також характеризує фільм одна репліка, яку я почув із задніх сидінь:
- А что, Шварца не будет?
- Нет.
- Бляяя!..
А бачили б ви той зал, коли гола електронна лялька Шварценеггера виходить із ліфта! Оплески, сміх, хапання за животи - не кіно, а фарс, трагікомедія.
Численні сюжетні ідіотизми, надживучість людського тіла, та чудові умови проживання повстанців лише доповнили негативну картину.
Звісно, не все так погано. Фільм цілком "захавається" всім. Однак як продовження великої історії його розглядати не варто. В четвертому Термінаторі нема глобальних питань, герої не думають, що буде в майбутньому, що буде з ними - вони лише тупо діють, виконуючи власні вказівки - і цим навряд чи відрізняються чимось від роботів...

пʼятниця, 5 червня 2009 р.

Moving to free. Step back

Avast! Home Edition не виправдав своїх позитивних рецензій - вірусняки, що засіли в мене, він знаходив, але так само, як і Касперський, не міг їх видалити. Тому від сьогодні він випарувався, поступившись... платному Eset NOD32.
Будемо пробувати, як поведе себе цей антивірус.

До теми

"Переконаний, що завдяки створенню "широкої коаліції" в парламенті Україна швидко опиниться в Європі, ну принаймні її населення, якщо просуватись організовано і малими групами."
(с) [info]yusov

вівторок, 2 червня 2009 р.

Віля Тимошович - наш кандидат


Дарагая страна!
Шановні грамадяни!
Таржествєнно агалошую пра те, що симбіоз двух найбільших палітичних партій в Україні завершено. Тєпєрь ми спасобни на великі кааліційні справи.
Ось що ми вам абіцяєм на етот год:
- покращення життя іщьо вчора
- український прарив у всіх містах!
Паспішайте сматрєть, как міняється країна. Пряма на ваших глазах!
Щиро ваш, Віля Тимошович.

неділя, 31 травня 2009 р.

Світське життя. В мірє животних

Цікавий факт, винесений після перегляду програми Світське життя з Катериною Осадчою: сумочка жінки Черновецького за 70 тис. євро коштує більше, ніж моя квартира разом з її мешканцями.
А взагалі, сама програма для мене, неначе перегляд Discovery чи Animal Planet: мешканці та звичаї того багатого світу мені чужі та незрозумілі. Репортаж із космосу.
А ще я не дивлюсь ТБ :)

Moving to free. The next step

Кінець ери пошуку ключів та кряків до Касперського.
Його неможливість видалити вірус Kido, що засів на моєму ПК, та необхідність мало не щотижня шукати нові ліцензійні ключі, які час від часу вносяться до чорного списку, остаточно вбила мою впевненість щодо цієї програми як найкращої у своєму роді.
Я встановив Avast Home Edition - безкоштовний та практично аналогічний Касперському антивірус. Подивимось що з цього вийде.
А кількість програм, що вимагають ліцензії на моєму ПК, все зменшується...

субота, 30 травня 2009 р.

Вечір Вікіпедії. Друга Світова війна

Час від часу я влаштовую собі так звані вечори Вікіпедії: знайшовши одну тему, що цікавить мене, я читаю статті з різних мовних версій Вікіпедії, рухаючись від однієї статті до іншої, вивчаючи одну персону чи подію за іншою.
Сьогодні такою темою стала Друга Світова війна.
Ось декілька цікавих фактів, які я дізнався:

- Сьогодні я дізнався про українську снайперку часів Другої Світової війни, на рахунку якої - більше 300 німців. До війни вона була студенткою Київського університету та робітницею заводу Арсенал. Стрільба була її хобі :) Звали цю дівчину Людмила Павличенко, вона народилася у Білій Церкві, брала участь в обороні Одеси, Севастополя, була з візитом у США (навіть на прийомі в Білому Домі) та Канаді, отримала звання Героя Радянського Союзу. До речі, українська Вікіпедія містить вкрай мало інформації про неї.
- А ще я запримітив цікавий факт: більшість німецьких воєначальників-фельдмаршалів або загинули протягом 1944-1948 років, або ж, відсидівши певний час у в"язниці, вийшли на волю і прожили забезпечену та розмірену старість разом зі своїми сім"ями.
- Не позаздриш сім"ї Геббельса: на наступний же день після самогубства Гітлера, його шістьом дітям спочатку дали морфію для заспокоєння, після чого жінка Геббельса Магда вклала їм до рота розтрощені ампули з ціанистим калієм. За її ж проханням, Геббельс застрілив її, а потім і сам вчинив самогубство.
- За час війни (1939-45) столиця Польщі Варшава зазнала катасрофічних руйнувань: 85% буівель було зруйновано. Причому більшість з них знищено наприкінці воєнних дій, коли після подавлення Варшавського повстання Гітлер наказав зрівняти місто з землею. Людські втрати також суттєві: на початку війни в місті проживало 1,3 млн людей, а в кінці - 422 тисячі, тобто майже мільйон людських життів було втрачено.

До наступного wikiday.

пʼятниця, 29 травня 2009 р.

О. В. Снарский, "Шрифт в наглядной агитации"

Це одна з перших книг про шрифт та типографіку, яку я взагалі тримав у руках.
Сьогодні випала нагода ще раз погортати її. Ось кілька цікавих фото:








Загалом, досить позитивно, як на книгу 1979 року. Кілька шрифтів виявилися досить смачними - навіть для сучасного вживання.
Фото більшого розміру є тут.
Книгу можна скачати в ЖЖ: http://community.livejournal.com/ua_typography/246429.html

неділя, 17 травня 2009 р.

Євробачення-2009

Україна сподобалась багатьом. Але, як бачимо, недостатньо для того, аби увійти навіть до десятки переможців.
Не варто сумувати з цього приводу - як казала сама Світлана, для себе самої і для українців вона завжди буде першою. Адже Україна завжди йшла попереду в цьому конкурсі.
Цього року не сподобалось те, що політичний аспект не просто не зник, а може навіть посилився. Де голосування журі? Куди його причепили і як? Виникає багато запитань.

Россияне! Вам должно быть стыдно за то, что в итоговых программах вы обсуждаете победу Норвегии больше, чем участие России. Вызов бабушки Рыбака по телефону, а его родителей в студию - чистейший фарс и трагикомедия. Это смотрится жалко и низко, как на страну с имперскими замашками. В любой другой раз вы прославляли себя больше всех, а сейчас - наоборот. Даже не смотря на то, что вас представляла украинка.
Українці! Вам має бути соромно за те, що вмієте обкладати гівном свого представника краще ворогів та лаятись на те, який же він убогий чи навпаки, вульгарний. Убогими якраз стаєте ви, коли не спроможні проявити ні краплі солідарності та підтримки своєї країни. Нація, що обсирає сама себе, ніколи не буде щасливою. Хата скраю горить першою.

Цікаві цитати з мережі, деякі добряче підняли настрій:
А че все так от рыбака прутся?
Мне кажется, как-то никак. Ну, весело. Но не более.
Лобода и Приходько - ваще отстой. С Мальты Марьванна такая пышная круто тянула, но скучновато, да и страшная.

Poor old Ukraine...

Eurovision Ukraine should've won. Think of her flat!

зачем Билан волосы отрастил??? я думала это парик и ждала, чт он его сбросит....

А вообще чего возмущаться, чисто попсовый конкурс и результат закономерный, дамы СНГ и прочей Европы (основное количество смотрящих) полюбили рыбака, дешевая рабсила полюбила мусульманские гоцалки, соседи иногда любили друг друга, ну и т.д.

Bought the Ukraine and Moldova Eurovision entries on iTunes. It's no Black Dahlia Murder, but it's some fine European pop.

Ukraine. What a set! What outfits! So strange! Be my valentine... Don't they know it's gone!? Kinda catchy. Not sure about the song

Ukraine all the way. They had (and I list) gladiators, flame jets, a drum kit chariot, giant spinning hoops and scantily clad women. Oh yes.
Ну і наостанок - не варто псувати собі чи комусь іще життя через такі дрібниці.
Живіть у щасті та радості. Мир вам! Peace for you! :)

неділя, 3 травня 2009 р.

Музичне

Дожився. На моєму профілі в Last.fm Мадонна обігнала System of a Down, вийшовши на перше місце списку найбільш часто прослухуваних виконавців :)
Добре, що ще є Metallica на третьому місці :)

субота, 25 квітня 2009 р.

Ужгород - Львів. Білі плями

Чим цікавий цей, здавалось би, звичайний, напрямок Львівської залізниці?
А тим, що коли їдеш до Львова, то приїжджаєш туди або зранку до обіда, або вже аж ввечері.
А коли їдеш зі Львова - то виїхати з нього ти матимеш три можливості: о шостій ранку кількома потягами одночасно, або о третій годині на електричці, або аж о восьмій вечора.
Таку цікаву особливість помітив, коли почав часто їздити до Львова. Білі плями вносять певну залежність твого графіку.
Хоча користь такого розпорядку дещо очевидна - зранку приїхав, ввечері поїхав.

четвер, 16 квітня 2009 р.

Чек Google Adsense та українські банки

Через три тижні після відправки з США я нарешті знайшов у своїй поштовій скриньці чек від Google Adsense на сто доларів.
Після кількох консультацій з "бувалими" та риттю в інтернеті на сайтах банків України, я поніс свій чек у Правекс-Банк, як рекомендований людьми та з невисокою комісією.
Як виявилося, прийом чеків на інкасо став першим в житті не лише для мене, а й працівників банку. Звісно, я на інше і не очікував від центрального відділення банку у невеликому місті, і готувався до серйозних проблем.
Після серії уточнюючих питань мене відправили одразу ж до керівника відділення, бо решта людей не могли дати внятної відповіді по даній ситуації. Керуючий виявився не набагато старшим за мене, однак володів більшим досвідом ніж інші. Однак, як він сам зізнався, робота з іменними чеками на інкасо була для нього першою. Мені запропонували підійти за пару годин - за цей час співробітники підняли необхідні документи, інструкції, та зв"язалися з керівництвом.
Коли я прийшов вдруге, то заповнив кілька різних папірців, які мені оформляла співробітниця банку під наглядом керуючого. До слова сказати, подивитися на цю процедуру збіглися чи не всі їхні колеги :)
Слава Богу, допитувати на рахунок джерела коштів мене не стали. Керівник банку мене лише спитав: "То ви співпрацюєте з компанією Google?", "Так", - відповів я. На цьому і все :)) На рахунок цього просто я вже мав негативний досвід у одному з українських банків, купленому європейською компанією. Тоді я хотів відкрити простий рахунок для фізичної особи, щоб виводити на нього кошти з Webmoney. Однак процедура відкриття рахунку стала ідіотською - адже банкіри запевняли мене, що компанія УкрГарант (котра займається виводом вебмані) - повні аферисти, а я займаюся відмиванням брудних коштів. На щастя, після написання заяви-відмови від підприємницької діяльності, від мене відчепились з допитами і відкрили рахунок, яким я успшно користуюсь і досі.
Ось такі історії з українськими банками. Добре, що в Правексі трапились адекватні працівники та оформили все більш-менш пристойно. Тепер треба чекати місяць, поки пройде процедура інкасо іменного чеку.
П.С. Комісія з чеку на 100 доларів складе 6 EUR (комісія Citibank)+5 USD (комісія Правекса).

неділя, 12 квітня 2009 р.

Велосипеди

З вулиць практично зникли велосипеди і велосипедисти. Навіть дітей на вєліках нема.
Куди вони ділись? Куди ділись велосипеди?
Чи в мене галюцинації?

пʼятниця, 10 квітня 2009 р.

Madonna new album - Super Pop

Зовсім випадково натрапив в інтернеті на новий альбом Мадонни, який називається Super Pop.
Madonna Super Pop
Найцікавіше тут те, що ніякого офіційного повідомлення про новий альбом ніде не написано - навіть на офіційному сайті Мадонни.
Як справедливо висловилися на форумі торрент-трекеру, цей реліз, скоріш за все - скомпільований з пісень, котрі раніше ніде не публікувалися.
не дивлячись на це, цікавих пісень можна знайти кілька. Трекліст:
01. Superpop [00:03:42]
02. Triggering (Your Senses) [00:03:29]
03. Me Against The Music [00:03:44]
04. Hey You [00:04:16]
05. Cyber-raga [00:05:32]
06. Be careful (Cuidado con mi corazón) [00:04:04]
07. Keep The Trance [00:03:17]
08. Fighting Spirit [00:03:32]
09. Lo Que Siente La Mujer [00:04:42]
10. Liquid Love [00:04:27]
11. Is This Love (Bon d'accord) [00:03:04]
12. Wonderland [00:03:07]
13. Ring My Bell [00:03:54]
14. Your Honesty [00:04:07]
15. History [00:05:55]
16. Get Stupid [00:03:03]
17. Like An Angel Passing Through My Room [00:04:13]
18. Imagine (bonus track) [00:03:58]

субота, 28 березня 2009 р.

Моя екологічна концепція

Сподіваюсь, всі чули про Годину Землі?
Так-от, не важливо, чи ви підтримали її, чи навпаки, пішли за прикладом Артемія Лєбєдєва і увімкнули все, що лиш могли увімкнути. Я хочу запропонувати дещо інше, дещо новіше.


Чому би не затвердити на законодавчому рівні такий собі флешмоб - День Дерева або День Природи (називайте собі як хочете). От раніше були всякі там лєнінські суботники, а то буде четвер. По аналогії з Чистим четвергом. І зробити цю акцію в кращих зразках СРСР - добровільно-примусовою. Суть її полягатиме у тому, щоб кожна людина посадила одне дерево. Висипати на поляни школярів, студентів, робітників, лікарів, вчителів, пенсіонерів (а шо там такого - вони ще живі, тож хай розтрясуть свої кістки на свіжому повітрі) та всіх інших, дати їм у руки по лопаті і відрі води, нехай кожен посадить своє іменне дерево. Якщо не вистачить ресурсів - почергово.
Мотивація спочатку буде ніякою, але коли дерево буде посаджене - воно стане часткою людини. Уявіть собі, що вона відчує, коли повернеться на це місце через рік і побачить квітуче створіння! І головне - користь від такої мега-акції буде в стократ більшою, від Години Землі. Мало того, що кожен забезпечить себе персональним виробником кисню, так і ще й врятує ліси України від тотального нищення. І з обов"язковим залученням перших осіб держави - Юля там, у ґумових чоботях від луї віттона, ющенко з лопатою від армані, та раєчка Богатирьова - з коромислом! Їй воно чомусь найкраще підходить. Отак ще всім щічки бурячком натерти - і викапані селянки! Але шось я відволікся...)
Ну то як вам така мега-гіпер-акція по висадці дерев? :)

пʼятниця, 13 лютого 2009 р.

Квіточки


Сьогодні всією групою згадували, як жеж називаються такі фіолетові квіточки, що з"являються ранньої весни.
Виявилось, це шафран.
Мало того шо він у Червоній книзі, так уже народні умільці продають його на базарі в Ужгороді.
Цікаво, скільки квіточок буде зірвано і продано за сезон?

субота, 7 лютого 2009 р.

12 000 на орбіті

Саме така кількість штучних об"єктів, що обертаються навколо Землі. Це військові, навігаційні, наукові, комунікаційні, погодні, та інші супутники.
Мені цікаво як цим всім хазяйством управляти, аби воно не перебилося.
via fareastgizmos

пʼятниця, 6 лютого 2009 р.

Три звичних слова

Я думаю, що до кожної країни можна підібрати будь-які три слова, що найбільш влучно характеризуватимуть її. Звісно, трохи суб"єктивно, але все ж:
Італія - Рим, піца, футбол
Іспанія - корида, танго, Хуан Карлос :))
Англія - королева, Біг-Бен, двоповерховий автобус
Росія - водка, ведмідь, Червона площа
США - статуя Свободи, хайвей, хмарочоси
Японія - кімоно, цунамі, Фудзіяма
....
Цей список можна продовжувати до кінця.
А тепер відчуйте себе на хвилину нерезидентом України, і подумайте, які ж три слова він може сказати про нашу державу? Які три слова найкраще охарактеризують Україну?
Пшик. Нема фактично таких слів. Кілька спортивних перемог (Кличко, Шевченко), кілька пісенних (Євробачення), одна демократична (orange revolution) і все. Решта - суцільний негатив. Чорнобиль. Анархія. Хаос. Совок. Газові війни. Тимошенко проти Ющенко. Бідність. і так далі....
Якщо ми хочемо змінити життя на краще, то змінитись треба самим. І зробити так, щоб країні було чим гордитися.

понеділок, 2 лютого 2009 р.

День псіхів

Певно, бабаки, сурки, і всякі різні там інші гризучоподібні ховрашки, котрі вилазили сьогоднішнього дня, немов навіжені, зі своїх нір, і на мить ставали синоптиками, якось негативно-паранормально впливають на людей.
Бо сьогоднішній день видався психованим. І не лише в мене. Всі кричать, оруть, бігають туди-сюди, немов мурахи, копошаться в своєму мурашнику. Чи то кожен понеділок такий? Та ні, бувало і гірше. Але сьогодні мені особливо фатально не щастить.
Саме тому я купив лотерею :)

субота, 17 січня 2009 р.

Reading news

Валялсо :)
Разыскиваемый полицией гражданин Польши попытался укрыться от стражей порядка, выдав себя за обеденный стол >>>

понеділок, 12 січня 2009 р.

Про серіали

Цікава виходить логічна лінія:
Втеча з в'язниці/Prison Break - Декстер/Dexter - Хаус/House M.D.
Подивитись би ці серіали в такому порядку.
В першому втікають з тюрми, та ніяк не втікнуть; в другому судмедексперт ріже по частинкам злочинців; а в третьому лікар Григорій Хата лікує людей своєю сталевою логікою та гострою сатирою.

субота, 10 січня 2009 р.

Цукерки від Apple - несмачні

Я в черговий раз пересвідчуюсь, що практично більшість продуктів компанії Apple - це яскраво оброблена, прикрашена, маркетингова цукерка, яка володіє ефектом плацебо - тобто запевняє свого власника у її чудодійності. Але насправді такого і в природі немає.
Нехай ніхто не думає, що я яблуконенависник, ні, я люблю яблучка :)
Але давайте дивитися тверезо - ось нещодавно вони випустили ноутбук без клавіатури. Зате з кружечком, крутячи який... ви і будете набирати текст! Браво! "Apple reinvented notebook!" - ось так, гарними великими буквами без засічок, написано на рекламних плакатах. Клієнтів знову затуманюють хмільним маркетингом, за яким ніхто не бачить очевидних недоліків юзабіліті. Хотів би я на вас подивитись, з цим ноутбуком-колесом, коли б вам задали на завтра реферат писати, сторінок на 50. Крутили б ви своє колесо до ранку...
Шановні покупці, відкрийте очі і закрийте свого роззявленого рота, Apple - не фабрика фантастики - це такий самий виробник, як і інші. І ламається її продукція так само, як можуть ламатися інші - а може навіть і частіше.
Зараз ви спитаєте, якщо я такий розумний, то чому ж всі буквально розбирають ґаджети від Apple, немов гарячі пиріжки, які продає баба Зіна на базарі? А я вам відповім, що у баби Зіни, окрім чудового попиту, більше нічого немає. А Apple володіє бездоганно відточеним маркетингом. Тому якщо ви вже потрапили у їхні sans-serif'ні, градієнтно-дзеркальні рекламні сіті, то це вже ваша проблема. І не дивуйтесь, якщо після цього залишитесь біля розбитого корита, тобто біля несправної чи непотрібної речі з надгризеним яблуком на звороті.
Що б там не казали, але для мене їхні цукерки щось зовсім не смачні. Може, я ще не розпробував?

вівторок, 6 січня 2009 р.

Сервіси

Хтось ще користується рекомендаційним сервісом imhonet.ru?
Якщо так, то додавайте у друзі :)

субота, 3 січня 2009 р.

Прохання про допомогу

Републікую відкритий лист Миколи Безлімітчика. В нього зламали аську:

маю величезне прохання до усіх, хто може допомогти, чи принаймні знає когось, хто може допомогти (чи на шару, чи за послугу, чи за шо скажете):

за асею мейл не закріплено (тобто відновити пароль не вийде).
я змінив пароль (”успішно”), який в мене тепер не приймає.
варіант лиш один: ЛАМАТИ мою асю.
для зламу дам набір та послідовність символів в паролі - це істотно зменшить число комбінацій.
ось такі речі радити спробувати зробити самому марно - пробував-перепробував, і нічого (закономірно) не виходить.

Тобто мені потрібно:
ЛЮДИНА, яка погодиться на шару чи не на шару зламати мою асю
(всю інфу про пароль, який треба ламати, надам - не доведеться перебирати комбінації з усіх символів).

З БУДЬ-ЯКОГО ПРИВОДУ ВИХОДИМО НА ЗВ’ЯЗОК:

ася (ТИМЧАСОВА): 350-058-877

мейл: g_i@bk.ru

__________________

Буду НАДЗВИЧАЙНО вдячний за будь-яке сприяння, інформацію, допомогу і доброго діла не забуду!!!
Якшо навіть безпосередньо допомогти немає чим - можна поширити цю об’яву, за це окрема вдячність.

Наперед усім-усім-усім-усім ДЯКУЮ!

Last.FM